Що таке мережевий черв’як?
Це програма зі шкідливим кодом, яка атакує комп’ютери в мережі та поширюється через неї. Активний мережевий черв’як може знижувати продуктивність пристрою жертви, видаляти файли або навіть вимикати певні програми.
Якщо на комп’ютері було виявлено загрозу такого типу, інфіковані файли рекомендується негайно видалити, оскільки вони можуть містити шкідливий код.
Мережеві черв’яки: типи загрози
Основною відмінністю різних типів черв’яків є спосіб їх розповсюдження. Серед найпопулярніших — за допомогою вкладень або шкідливих посилань у листах електронної пошти та програмах для миттєвого обміну повідомленнями. Крім цього, загроза часто поширюється за допомогою протоколів Інтернету та локальних мереж.
Віруси, мережеві черв’яки — в чому відмінності?
Основна відмінність між вірусом і черв’яком полягає в тому, що черв’яки здатні самостійно розмножуватися (відтворювати себе). Вони не залежать від файлів на комп’ютері чи завантажувальних секторів. Черв’яки поширюються за допомогою адрес електронної пошти зі списку контактів жертви або використовують для цього уразливості різних мережевих програм.
Завдяки широкій доступності Інтернету черв’яки часто швидко поширюються у всьому світі за кілька годин або навіть хвилин після своєї появи. Саме ця здатність робить їх небезпечнішими порівняно з іншими типами кіберзагроз.
Відомі приклади
Мережевий черв'як Морріса відомий як перший комп'ютерний черв'як, який розповсюджувався в Інтернеті та інфікував тисячі комп'ютерів. Він був написаний у 1988 році Робертом Таппаном Моррісом, 23-річним доктором Корнельського університету.
Тоді до мережі Інтернет було підключено приблизно 60 тисяч машин, близько 6 тисяч з яких були інфіковані мережевим черв’яком. Після запуску шкідливого коду у листопаді 1988 року значна частина тодішнього Інтернету була паралізована. Це стало поштовхом до створення першої комп’ютерної групи реагування на надзвичайні ситуації (CERT).
Дізнатися більше
Мережевий черв'як Морріса складався з 99 рядків коду і, звичайно, мав можливість копіюватися і поширюватися. Небезпечною загрозою код Морріса став через недолік механізму розповсюдження, інфікувавши тисячі комп'ютерів в університетах, урядових лабораторіях та великих компаніях.
Крім завданої шкоди, загроза виявила багато недоліків у тодішньому захисті пристроїв, виявивши необхідність перегляду механізмів захисту.
Відповідно до заяв Роберта Морріса, код не мав бути шкідливим та поширюватися так швидко. Вважається, що Морріс лише прагнув з'ясувати, наскільки великий Інтернет. У будь-якому випадку, коли Морріс зрозумів, що черв'як так швидко поширюється, він попросив друга надіслати жертвам електронний лист, щоб вибачитися за створення загрози та дати інструкції, як її видалити. Однак, зважаючи на хаос, який спричинило шкідливе програмне забезпечення, повідомлення залишилося непоміченим.
Способи захисту
Щоб уникнути інфікування шкідливим ПЗ спеціалісти ESET рекомендують використовувати сучасні багаторівневі рішення для захисту з вбудованим брандмауером. Крім цього, важливо бути обережними під час роботи з Інтернет-ресурсами, зокрема файлообмінниками та підозрілими веб-сайтами.
